здичіння

здичіння
-я, с.
Дія і стан за знач. здичіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "здичіння" в других словарях:

  • здичіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • здичілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що здичавілий 3). || Який виражає здичіння. 3) у знач. прикм., перен. Дикий, скажений …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»